Олена Коршун
Нас розділяють кілометри,
Години, відстань та життя.
Для мене не важливі метри
Та ти інакший є ніж я.
Між нами є роки надії,
Не закривай своїх очей,
Я хочу любий в них завжди дивитися,
Скільки б не було ще ночей,
Я хочу в них з тобою загубитися.
Віддатись почуттям своїм,
Все зняти, залишити, оголитися,
На висоті
Усе по іншому стає,
Навіщо ти
Забувся, що таке теж є?
Нам втриматись ніяк,
Давай до серця, до душі
Знайдем коханий ми шляхи,
Тропою ніжності підемо,
Один одного віднайдемо.
Не будемо так легко відпускати,
Дрібниці різні швидко пробачати,
Пам'ятаєш блиск моїх очей,
І дощ, і теплоту літніх ночей?
А пам'ятаєш той густий туман,
Обійми, поцілунки, наш роман?
Вино червоне, все як я люблю,
Розмова тиха, вечір, дежавю,
Падають…
Кажуть, що падають,
на землю тихо падають
Сніги, дощі…
Згадують…
Усі ще згадують,
Дивись цей світ
Не чорний і не білий,
Він має безліч кольорів.
Дивись твій світ
Затишний, дуже милий,
Він має безліч різних днів.
З тобою спокій,
З тобою тиша на душі,
Мій темноокий
І найрідніший у житті.
Давай ми будемо
Один одному сонцем у ночі,
Вибір є завжди і всюди
І хоч ми прості є люди,
Але створюємо життя
Своє самі ми без кінця.
І наші мрії нас ведуть
Вперед і впасти не дають.
Будь, ти просто будь моїм,
Єдиним й дорогим,
До серця милим тим,
Відвертим та простим.
Хто просто підійде
І за руку візьме,
Я знову ховаю
Свої почуття,
Даремно страждаю,
Але така я!
Звикаю чекати
На те, що нема,
Радію можливості радіти,
Дивитися з посмішкою вперед.
Радію можливості любити,
Вдихати квітів аромат, дерев.
Радію друзям, зустрічам, теплу,
І їх завжди надійному плечу,
