Артем Лупка
Просинайтеся! Вставайте!
Шум і гамір всюди.
Революція б'є в вікна,
Люди б'ють у груди.
Долучайтеся усі:
Малі, дорослі та старі.
Немає зла.
Немає вдач.
Тут не забуті горе, плач.
Лиш добросовісний палач
Не може більш голів сікти.
Він зморений.
Він сильний.
Стійкий, але також вразливий.
Готовий боротись до спочину,
Поки не здолає або не загине.
Міцнішає з кожною помилкою,
Але він боїться усякою жилкою.
Зранку дмухнув холод.
Навіяв смуту й голод.
Прокидатися голодним,
Вставши не з тієї ноги,
Завжди неприємно.
Справді складно
"Уяви, як ти падаєш.
І що ти відчуваєш?
Радість? Біль? Не хотілося б це знати,
Бо мені не треба уявляти.
Уяви кошмар нічний,
Прокинувшись з якого, ти блідий
На коні залізному я скачу
Серед полів пустих.
Грохіт копит його, серця з металу
Ніяк не затих.
З кожним стрибком
З-під ніг земля летить отруйна, мертва.
