Beorht Kush
Працюю цьогоріч невпинно,
Без вихідних та відпустки,
За робочим столом щогодинно,
Та мені до вподоби це місце.
Робота тут теж мені до вподоби,
Хоч часом кортить і поспати,
Грім
Блискавка
Та дощ
Насправді зайвими не будуть
Та ж не завадить нам таке життя
Розбавить жах навколо
Я – ти,
Я та утрачена година,
В котрій зійшло тобі із рук
Те,
Що ти немов якась дитина
Гуляла в дощ із моїх мук.
The absence of feeling alive is killing me, quietly
Longing to be true to myself, flooding my consciousness
It is too much to bear in my damaged mind, I must confess
This fear slowly erodes my will to live, it is a harsh duress
But I refuse to believe I am alone in this war of mine
Занадто часто бачу цей світ
Чітким напрочуд
Кортить заплющити очі
До того ж плачу щоночі
Бо наші мрії не вічні
Я хотел бы родиться мёртвым,
Чтоб было мне легче жить,
Чтоб был я всегда субъективным,
Потому что мне было бы трудно любить,
Я не хотел бы быть живым,
Уж лучше быть мёртвым,
Мій біль в міжребер'ї is crazy tonight,
It's so fucking painful, повір мені, Глянь
Навколо все дивне, I can't cope with this,
Anymore, I need more,
Мені треба жить.
Я мрію щоб Сонце світило нам,
Народжений під фальшивим небом,
Ри́мами вбивати сміх,
Звичайний хлопчи́на без неба,
Зважніло свій шлях дола́.
Кроки все важчають й важчають,
Поки ти граєшся в піжмурки з долею
Спогад із пам’яті велетня стих,
Й навіть якщо ти будеш в невагомості,
Ефект смерті твоєї натисне на тебе
Так,
Як ніколи раніше не тис.
Кровоносні судини міста цього
Знищують мене злісно.
Вени й артерії гублять мене
У закутках монстра величного.
Білі тільця б’ють мене,
Даючи зрозуміти
Я дихаю
Я дихаю тобою
Інколи, буває, забуваю
Що також треба й кисню
Для чогось мені це потрібно
Хоча я й не розумію
Усе життя моє се
В електричці далека поїздка,
Тривала подорож звідкись-кудись,
Нескінченний потяг схилених, чужих-моїх голів,
І на кожен спекотний день, у цім потязі мрій, віконечко
Завжди закрите,
