Hanna Willows
І потехеньку падає душа
На дні морському я дрифтую по сей день
Гора моя все котиця додолу
Я на колінах
Я пізнала все
І на кордоні я чужого міста
Танцюю я босоніж у під’їзду
Не визначено все кудись крокую
Не знана дорога, я все малюю
І живучи не перепуті міста
Моє життя гора мучного тіста
Блаженного М’якого
Часом бува сухого
Часом бува соленим
Та інколи цукревим
