Ігор Шевчук
* * *
Світлані Йовенко, поетесі
і особистості, присвячується
я зараз вам скажу
Сонце! Отчий
октоїх!
квіти — янголи твої
свіжі янголи між нами
Це в якомусь столітті послухали
ви — мадригали
І злетів я і ангельську в душу —
од вітру — свічу…
Меч Жанни д’Арк
Дзюбі Івану Михайловичу
присвячується
Скажи мені — хто ти?
Скажи собі — хто ти?
Узяв з собою він лебідку білотілу —
Листочок білий...
О як палав! він крила їй вправляв
І як моливсь —
десь в собі не бував
Падають маски — і кожен собою стає.
Падають зноски — і верба зігнутись не хоче.
Падають зорі! — з душі світло дибки встає —
В небі зійшли Твої Очі.
Ти ангел
Любі Онищук присвячується
1
Як повільно кліпає тінь
досвітня —
Може тінь ачи ніч? може сон це?
Туга і залишення і Печаль
Відкритим полем —
вільний вітер:
і Бог і раб і гук...
Стовпи хитаються,
В сутінках вечір.
І майже не видно.
Зірка Давида –
І дочка Давидова.
Білий я сніг –
Всевидіння блаженство – центр
Поема
І вигнані в ліси, в пустелі, в гори –
мислителі, поети-мудреці.
Любов
Вінок білярайських пісень
Матері Божій
Маккавеї
Поема-стиснена форма
Новомученикам з Небесної сотні любов’ю присвячується
А любиш ти Бога!