Ігор Шевчук
Узяв з собою він лебідку білотілу —
Листочок білий...
О як палав! він крила їй вправляв
І як моливсь —
десь в собі не бував
Кохання і неземне
(з поеми «Всевидіння блаженство – центр»)
* * *
Світ дає вбік, – в горлі
клубок
Всевидіння блаженство – центр
Поема
І вигнані в ліси, в пустелі, в гори –
мислителі, поети-мудреці.
Очі стрілись
Ударило — вдарили дзвони
Дрож
ув серце
Сонце! Отчий
октоїх!
квіти — янголи твої
свіжі янголи між нами
