Юрій Шатунський
Я знаю ти існуєш
Є десь поруч
Зовсім недалеко
Як джерело з під ґрунту
Шукаю марно твої кроки
Тільки з тобою
Я відчуваю що живу
Поряд з тобою я мов у раю
Щастя так близько
Просто на відстані руки
Та дотягнутись не даєш мені
Через осоку через полин
Ішов по степу Блудний син
Ішов до дому Блудний син
Один
Вітер в кишенях у спині ножі
Зрадили всі, він сам на межі
Чимало образ
Чимало надій
Пройшло все повз нас
І залишилось так далеко
Майбутнє без нас
Ніхто не хоче старіти
Ніхто не хоче втрачати вроду
Усі ми прагнемо жити
І пити чисту джерельну воду
Не хочемо помічати
Бувають люди хмари
Бувають люди грози
Бувають люди сонечка
Що гріють у морози
Бувають люди леза
Ми поволі мимоволі
Загубили свої долі в степах
Ще коли були у школі
Намагались відшукати свій шлях
Йшли незнаними стежками
Ноги наші були всі в мозолях
Серце воїна прокидається
Як в атаку йдеш. Не ховаєшся
Серце воїна залишається
На усе життя. Не зламається
Серце воїна в бій кидається
Із грудей воно виривається
Чому для нас
Весна минула
Чому любов
Була як куля?
В той день був я у саду
Брешуть книги
Брешуть очі
Брешуть всі
Коли захочуть
Мати владу
Мати гроші
Ой в полі полі
Полі зеленім
Росла калина
Війною покалічена
Біля калини лежить Іванко
Пальці у крові
Ріка скажи мені
Чому буває тінь
Чому буває день
Сумую
Без твоїх пісень
