Юрій Шатунський
Там де в садах є дерева калини
Там живе серце моєї країни
Беззахисне серце в тенетах чужинців
Нащадків орди і кривавих злочинців
Нікчемні манкурти - не знають роду
Ми поволі мимоволі
Загубили свої долі в степах
Ще коли були у школі
Намагались відшукати свій шлях
Йшли незнаними стежками
Ноги наші були всі в мозолях
Я знаю ти існуєш
Є десь поруч
Зовсім недалеко
Як джерело з під ґрунту
Шукаю марно твої кроки
Пробивається у хмарах
Світить сонце тьмяним світлом
Ті загублені фотони
Віднесе північним вітром
Розпорошить і загубить
Замете в високу кручу
Падав з неба сніг
Ковдрою з сніжинок тихо ліг
Мене підстеріг і знов загнав
У мій барліг
Холод і вода. Мокрий сніг
Прийшла твоя пора
Чимало образ
Чимало надій
Пройшло все повз нас
І залишилось так далеко
Майбутнє без нас
Тільки з тобою
Я відчуваю що живу
Поряд з тобою я мов у раю
Щастя так близько
Просто на відстані руки
Та дотягнутись не даєш мені
Через осоку через полин
Ішов по степу Блудний син
Ішов до дому Блудний син
Один
Вітер в кишенях у спині ножі
Зрадили всі, він сам на межі
Бувають люди хмари
Бувають люди грози
Бувають люди сонечка
Що гріють у морози
Бувають люди леза
Ріка скажи мені
Чому буває тінь
Чому буває день
Сумую
Без твоїх пісень
Ой в полі полі
Полі зеленім
Росла калина
Війною покалічена
Біля калини лежить Іванко
Пальці у крові
Чому для нас
Весна минула
Чому любов
Була як куля?
В той день був я у саду