Poems by Іван Андрусяк

All Poems Original Poems Translations

1 2 3 4 5

…

› »

Колискова

спи моя кохана засинай

все минеться навіть ніч минеться

голосом пролившись через край

тінь моя до тебе доторкнеться

пригорнувшись втомленим крилом

до твоїх ласкавих оченяток

тінь моя освячена теплом

Іван Андрусяк

Облога

Василеві Герасим’юку

якщо ніхто якщо нікого

якщо нікому доведеш

що вороги пливуть до бога

як поцілунки на манеж

by Іван Андрусяк

“затуркані розтуркані затуркані”

затуркані розтуркані затуркані

розтуркані зубами догори

свистали ми забитими форсунками

і по одному утікали з гри

а вже колоду посипали попелом

хай інший хтось приходить уночі

ми написали дуже добру оперу

by Іван Андрусяк

“чого мені далі чекати жінки і вода”

чого мені далі чекати жінки і вода

піски і дерева в руці череватого будди

і тихий коханець покірно іде по слідах

цитуючи коло за колом лукаві талмуди

і день вимиває розморені шпальти млина

гартоване мливо розсовує в білі тераси

і глина неначе дружина покірна й сумна

Іван Андрусяк

Ніч довгих ножів

знайомий сержант мав рацію

4 вагони довгих ножів

завезено сьогодні на станцію

5 вантажівок усю ніч

з товарного двору возили їх в місто

білою крейдою хтось позначив

усі костьоли й каплиці

by Іван Андрусяк

Дискусія з поетом

як передати запах в поезії…

це мабуть надто складно

але для того щоб вірш справді пахнув

і рима

і ритм

мусять буяти як медова поляна

а кожен вигин мелодики

має тремтіти як пелюстка троянди

by Іван Андрусяк

“тонкого сну знакоме відображення”

тонкого сну знакоме відображення

на дні ріки — чи доживеш до дна

немов провини порскають ображено

ламкі комахи з білого човна

урізноводь —

любити і прощатися

Іван Андрусяк

“наврочили — я пас чужих дітей”

наврочили — я пас чужих дітей

і зиму відгороджував від стайні

і тільки сад де ігрища летальні

переступали — вабив золоте

мережив клин — за граблі за русло

як босоногий (тиша в пальці коле)

і так воно сочилось до миколи

by Іван Андрусяк

“Гортанні крики божевільних”

Гортанні крики божевільних.

Сухотні стіни. Сивий страх.

І гостра музика весільна.

І запах спирту на губах.

Між ними — це не ти! — у танці

втолочуєш у землю біль.

Вельон на золотистій таці

by Іван Андрусяк

“якщо рясніють — дай їм отрока”

якщо рясніють — дай їм отрока

якщо візьмуть — переживи

цей степ загублений у потемку

важливіший від голови

безчестя — то вершина мрії

(суха як падаль висне мла)

з єрусалиму до марії

by Іван Андрусяк

“стільки крику в цих птахів”

стільки крику в цих птахів

що нікому й не повіриш

врятуватися зумів

тільки бог в одежі звіра

місто скресло з пелюшок

і нікого не сховало

перерізав греблю шов

by Іван Андрусяк

“прощання смислу — вирок і пророцтво”

прощання смислу — вирок і пророцтво

словам не доторкнутися до слів

допоки губи вимочивши оцтом

не заговориш: істина — в землі

її прозорих крил тонка рослина

ще проростає зрошена в собі

а ти живеш допоки біль нахлине

by Іван Андрусяк