Poems by Крістік Хрустік

All Poems Original Poems Translations

1 2 3 › »

Розірви мене навпіл

розірви мене навпіл

порви мене в шмаття

ми настільки нещасні

і настільки багаті

здається,що досі

ми шукали нас

і вся радісь нас просить

by Крістік Хрустік

Життя воно таке мінливе

Життя… воно таке мінливе..

Ще вчора стрибнуло зі скелі вниз.

Сьогодні – вже прекрасне і щасливе,

Створює в тобі новий каприз.

Для всіх є щастя у житті,

А ми у ньому, як у мрії.

Колись в своєму забутті,

Я раз вже втратила надії.

by Крістік Хрустік

Спокійно, тихо, зі сльозами

Я зашивала пальцями минуле.

Все, що було – усе пройшло між нами,

Хоч ми й нічого не забули.

Банально опускатися до болю

І прикро убиватися думками.

Більше ніколи я нікому не дозволю

Ставати в серці чорними комками.

by Крістік Хрустік

Я не мастак писати прозу

я не мастак писати прозу,

тому летять мої вірші.

мені не треба звати музу,

вона живе в моїй душі.

я знов сьогодні опинилась

на стадії,мабуть, з нуля.

щось у мені перемінилось,

by Крістік Хрустік

Так страшно, сумно й ти одна

В душі незрозумілі крики зла,

В очах холодний погляд, що жадає крові

Від тих, хто побажав її любові.

Знов залишившись із думками віч-на-віч

Ти відчуваєш як воно спускає руки з пліч

Потвора, що живе весь час у твоїх снах

А вдень крокує за спиною по слідах.

by Крістік Хрустік

Відокрем мене, як слово у реченні

Відокрем мене, як слово у реченні,

Постав просто кому.

Ми з тобою давно приречені,

Гвалтуємо свою втому.

Розділи мене комою від реальності

І я більше не повернусь.

Від поцілунків, обіймів, банальності

by Крістік Хрустік

розігрій моє серце у микрохвильовці

розігрій моє серце у микрохвильовці,

і купи бубликів,завари чаю чи кави.

розгладь праскою усі нерівності,

які виникли позавчора між нами.

можеш дістати мій мозок із холодильника

таке враження,що ти інієм в ньому осів.

одного ранку не почувши будильника

by Крістік Хрустік

А я пишу й писати буду

а я пишу й писати буду….

люди, пиво…і трава…

не забуду…

може з блуду

перетворю все в дива.

захлинатись від дихання

і ридати від свободи…

помилки, стежки, страждання

by Крістік Хрустік

Я стільки думала і просто глухо

я стільки думала і просто глухо.

я стільки мислила,хтозна чому?.

і раптом чую – сміх гучний на вухо,

і знов пишу тобі-собі, а не йому.

не я,не знов,не так,а навпаки.

лиш просто цигарки й окурки.

не ти летиш в мої тупі думки,

by Крістік Хрустік

Я не відома, і не зірка Голівуду

Я не відома, і не зірка Голівуду,

Не бачать і не чують всі моїх віршів.

Не зхожу з розуму від благ і блуду,

А лиш тихенько проникаю до душі.

Якась невиразна жага до слави

Не є для мене стимулом життя.

Я дивна суміш і мої всі сплави

by Крістік Хрустік

Тремти над подихами ночі

тремти над подихами ночі,

згорай при спалахах дня

і просто відкрий свої очі,

щоб навколо крутилась земля.

перестань! припини! зупинись!

дочекайся своєї зупинки,

бо коли вже прийде чийсь кінець

by Крістік Хрустік

Чому б мені не стати вітром?

чому б мені не стати вітром?

чи словом,що лунатиме далеко?

променем сонця,невмирущим світлом?

чи небом,де летітиме лелека?

стати б силою святого одкровення

чи може подихом морозяного ранку?

хочу,щоб в мені жило натхнення,

by Крістік Хрустік