Людмила Чайка
Гадаю я, Ви помічали теж
Оту печаль, що серпень затаїв,
Як світ міняється, й бентежить
Нам душі осені прихід...
Ти мені снишся ще й досі, ще й досі,
Хоч сивина вже влилась в мої коси.
Хоч вже літа, як птахи пролетіли,
ти мені милий, ти - мені милий...