Механічний Месія
Прости мене за чорно-білі сни,
Прости за те, що не виходжу з дому,
За те, що я не мав собі ціни,
Допоки не зустрівся із тобою.
Циклами, циклами,
Ми живемо циклами,
Вгризаємось іклами в вибраний шлях.
Забудь стид і витримуй, нагорі в стократ
Сильніш сонце світитиме, ніж де починав.
Спіраль: Сонце, планети, уяви вага,
Я втомлений до стану напівсмерті,
І втому цю недоля принесла.
Утнути б щось, хоча би спересердя,
Та мушу втримати ще раз себе в руках.
Я маю винести, хоч до рубців на спині,
