Наташа Савостяник
Як зійде сонце згинуть вороги,
Так і до мене,до війни писали.
І ти мені, благаю не пиши,
Наскільки темні і сирі підвали.
Ти не пиши мені про шум сирен,
Про те як боляче коли не вдома.
Не пиши мені про любов,
Про зівявші квітневі віти.
Не пиши мені про журбу,
Її так вже нема де діти.
Напиши мені про весну,
Яка скоро, ось ось настане…