Неоніла Володимирівна Гуменюк
Дощик, мов кучер з батогом
Шмагає коней що є сили,
Щоб вони мчали всі бігом.
Та розсипали й розсипали
Прозорі крапельки навкруг,
А сонечко до них торкалось,
Немов у вихорі кружляли.
Усі дивилися на нас,
Нікого ж ми не помічали.
Лиш очі в очі.І рука
У тебе на плечі тремтіла,
Серце сполоханим пташам
"Вербниця, вербниця,
Ще зима повернеться" -
Кажуть у народі.
Господній вхід в Єрусалим,
В цей день буває дощ та сніг
І вітряна погода.
Ти цим не накликай на себе лиха,
Бо воно й справді підкрадеться тихо
Й гостем непроханим заявиться сюди.
Не " плюй в криницю", із якої п"єш,
Не завдавай нікому зла та болю,
Яму не рий комусь, бо сам впадеш
Білої хризантеми цвіт,
Їй не страшні вітри холодні,
Щоденно дивиться на світ
Щиро, усміхнено і ніжно,
Відкрита всім її душа.
Приносить нам приємну свіжість
У день погожий весняний,
Берізоньки дві білокорі
Зелені стрічки заплели
У кучеряві коси довгі,
В горошок чорний сукні білі
Їм личать, бо такі чудові,
Вітаються із світом вранці,
В полудень ніжаться на сонці
І загадково мружать очі.
Співає вечір колискову -
То й засинають безтурботно.
Розбудить їх зоря ранкова,
Що так милує око й душу тішить,
Вже сповістив про осені прихід,
Яка ступає тихо в сукні пишній.
І що не крок - то золота сипне,
А то багрянцю вкине на дерева,
То горобини ватра спалахне,
На кучеряві коси і чоло,
Життєва осінь кличе вже до себе,А молодості як і не було.
І де літа поділись мої юні?
Кудись помчали щастя доганять.
Співають про кохання серця струни
Так ніжно-ніжно на мажорний лад.
Ти солодким поцілунком
Вуст торкнулася ледь-ледь.
Ніби й справді меду трішки
Пригубила я у лісі.
Як дурманить отой мед.
Бо, здається я сп"яніла,
А моє серце сповнене любов"ю,
Пора в житті настала золота
Та дихання відкрилось друге знову.
Я відчуваю сили у собі
Творити й жити, а не існувати,
Добро та радість й щастя дарувати.
На Великдень в храмі освятять її,
А разом із нею пасочку духмяну,
Буде в нашій хаті справжній оберіг.
В писанці маленькій і краса, і святість,
Так смакує паска родині усій.
І на серці в кожного невимовна радість,
