Poems by Ольга Анцибор

All Poems Original Poems Translations

1 2 3 4 5

…

› »

Пам’яті Олени Теліги

Іду по Києву, іду я по столиці

Широка вулиця, машини, люди, гам.

Ти тут жила, красуне-чарівнице,

І вулиця тепер з твоїм ім’ям.

А ось і Бабин Яр. Полита кров’ю,

Здається, й досі стогне тут земля.

Ти тут загинула і ми з любов’ю

Ольга Анцибор

Чи була ти в моєму житті?

Чи приснилась…

Може я все придумав,

І ти – це міраж.

І минуле твоє

Мовби вицвілий знімок,

І минуле моє –

Найкрутіший віраж.

Ольга Анцибор

Заздрість

В багатстві й розмаїтті почуттів

Я перевагу віддаю коханню,

Але і співчуття й правдивий гнів

В житті займають місце не останнє.

Ціную вірність я і щиру радість,

Любов до ближніх, відданість ціную.

Ненавиджу і зневажаю заздрість,

Ольга Анцибор

Монолог книги

Я книга мудра і прекрасна,

Мене раніше всі любили.

Для Вас була я сонцем ясним,

Поради в мене всі просили.

Дітей я тішила казками,

Історії розповідала,

Сторінки, списані віршами,

Ольга Анцибор

Художник

Є в мене дві картини на стіні,

Їх мій онук подарував мені,

Він сам картини ці намалював,

І в них свою дитячу душу вклав.

Душа твоя вся сповнена краси,

Ти її людям віддавай, неси.

Яскраве сонце й дощик намалюй,

by Ольга Анцибор

Дорога в самотність

Так чекала кохання,

Так хотілось весни.

Та роки все летіли,

Наче віщії сни.

Із спекотного літа

Раптом виринув ти,

Та до осені разом

Не змогли ми дійти.

Ольга Анцибор

Лист коханому

(новела)

Привіт сонечко моє, щастя моє!

Наша розлука така довга і болісна, так хочеться її скоротити і я вірю,що мій лист зробить розлуку коротшою.

Вже давно сиджу я над відкритим зошитом і не можу зібрати думки докупи. Вони рояться в голові, наскакують одна на одну, а мені необхідно припинити їх хаотичний танок, щоб так багато розповісти тобі про все. Ну, наприклад, про те, що я відчуваю до тебе, як змінилося моє життя з того часу, коли в ньому з’явився ти. Як воно заграло барвами,як наповнилось теплом, радістю і коханням.