Vicky Dream
Я люблю тебе зовсім по-іншому,
Не так, як на плівках в кіно,
Не так, як в романах казкових,
Де все уже ясно давно.
По-справжньому, віддано й тихо так
У дивний час з’явився ти у мене.
У час, коли закрилась я від всіх.
Коли сказала: «Серця не відкрию»
І вмить його сховала від усіх.
Переставала вірити у тебе, моя любов
Теплотою твоєю зігріти
Можна сотні холодних ночей.
Коли я дивлюся на тебе -
Не можу зімкнути очей.
Вдивляюсь у кожен міліметр
В голові сотні різних думок,
А за ними – безсонних ночей.
Любов пробачає мільйон помилок
Й забуває мільйони речей.
Любов не згасає, хоч гасне усе
Почему же так сердце болит?
Почему так рыдает и стонет?
Я ищу тебя снова во тьме,
Но нигде тебя нет.
Я не в силах кричать.
Своєю ніжністю ти зігрів
Моє одиноке серце.
Ввійшов ти у нього і двері закрив,
Там посилившись на вік.
Від мого серця ти забрав ключі
І посилився там навічно.
Став моїм сонцем в темряві нічній
І маятником у безкраїм морі.
Моєю зіркою, що вказує на шлях
