Welcome to Poetree, a place where poets and poetry lovers meet each other. We have been doing our best to make a website where poets could write their poems, publish them and share with their readers. Please sign up to add your poems to Poetree!
Ближнього завжди любити
І не зважати на безліч хвороб,
А жить, працювати й творити.
Та намагатись чогось досягти
В житті, щоб залишить нащадкам,
Кохати і впевнено йти до мети,
Don’t insult yourself
by comparing you with a cat
that cannot resist
the sight of a fresh fish
right in front of it.
Блукаю стежками, полями, містами.
Ще в грудях болить, ще чути биття.
Не печаль душу свою, сумними думками.
Дивись там комета, це наше життя.
Свій шлях із запалом почне поміж зірок,
між холодним обрієм пронесеться космічним.
Щоби ти, коханий мій, не забув мене,
Стану я калиною... Час нас не мине.
Стану гаєм в золоті, квіткою, так, враз,
Щоби ти, найкращий мій, в почуттях не згас.
Щоб у день й увечері ти нудьги знав шал,
наші зйомні квартири в найтемніших районах
а ми горді з тобою
із осанкою ходимо
по розбитих пляшках
як по льоду на фйордах
Сумасшедшая сцена вертелась и пела,
Нет, стонала в истоме горячей, лихой!
До забот и войны, ну какое ей дело,
Ведь концерт, словно красочный, трепетный бой...
Ну ж бо, виклади ще кілька фоток у свій інстаграм,
Зафіксуй в галереї дешеві розпливчасті миті.
Ця реальність суха і пуста, як комп'ютерна гра,
І на полі гравці – наче літери у алфавіті.
Ну давай, зупини на екрані розгублений час,
Їм спека не страшна ні грози,
А сонце додає снаги.
Блакитні пелюсточки їхні
Липневий вітерець гойда,
А гордо підняті голівки
Вдивляються в небесну даль.
Взаємно назавжди у двох закохалась:
У книги та каву - прекрасних двох пані.
Подвійним агентом була я роками.
Поранення в серце отримала якось
За теплі слова. І залишились шрами.
Round up
A crowd full of loyal fans
And let me in out of turn
So I could see handsomness
But nothing's in the soul to bare
The glimpses of light only shine
Бережи її як понад усе,
бережи любов що тобі дає.
Душу рідну плекай, її бережи.
Обіймай коли тяжко, обіймай завжди.
Як світло єдине, що дає шлях вночі.
Без тебе я блукав би, стежками в нікуди.
В траві сховалися суниці,Черешні червоніють стиглі.
І білий гриб у листі теж,
Його так просто не знайдеш,
Бо тільки в справжніх грибників
Він опиняється в руці.
У полі дозріває колос,
