Welcome to Poetree, a place where poets and poetry lovers meet each other. We have been doing our best to make a website where poets could write their poems, publish them and share with their readers. Please sign up to add your poems to Poetree!
Для Тебе буду небом, сонцем, снігом, що іскриться,
А також колисковою, коли вночі не спиться.
І хлібом маминим, який їдять вуста,
Дитячим щебетом, бо в ньому правда чиста і свята.
Я теплим пледом буду, що спадає із Твоїх плечей,
Я вию, я кручу, я - завірюха,
Закохана у вітер я по вуха.
Й коли ми разом в парі з ним кружляєм,
Ми кучугури щастя намітаєм.
Та у природі вічного немає,
У Твоїх обіймах я пянію без вина,
Та похмілля цього вже давно нема.
Замела зима Твої сліди,
Не дійду без Тебе до джерельної води.
То ж ховаю від усіх ці почуття,
На чистім, білім, на зимовім полотні,
Розсиплю квіти радості, які живуть в мені.
Щоб кожен з вас відчув любові свято,
Де кольорів весни і літа й осені багато.
І лиш зустрівшись на гостині у зими,
На трон сідає королева вже - зима,
Та холоду в душі моїй нема.
Яскраве сонце в ній, що світить з висоти,
І кожен промінець любові в ньому - Ти.
***
Ви якось дивно легко причарували...
Коли ти посміхаєшся мені - у ваннах сонячних купаюсь я,
А як сумуєш - то і я блукаю по алеях осені.
Лиш спогади про зустріч з щастям - для душі бальзам,
Завжди - чи прошені вони, а чи не прошені.
Сьогодні осінь світиться як люди всі на Пасху,
Бо має на два дні ще Божу ласку.
Тепла побільше дати всім і віри,
Щоб душі наші були чисті й не черствіли.
Щоб не лякали нас ні дні останні, ні негода,
Ти у моє життя прийшов як перший сніг,
І викликав захоплення, що виникає у дітей усіх.
Мене заполонила твоя і свіжість, й чистота,
Хоч господинею на святі була ще осінь золота.
На жаль, коротким диво - щастя це було,
Моя любов у клітці, а я німа,
І права говорить про неї у мене нема.
Бо тут вже прокурор, а тут суддя,
Й на кожне слово є закон і є стаття.
Тоді про неї намалюю я картину вам,
- Тобі дати любов?
- Так, дай!
- Вона брудна...
- Давай брудну!..
- Мені би погадати...
- Так.
Дивачка
У неї все було не те –
не ті книжки і вподобання,
не ті бажання.
А усе ліве плече –
в татуюванні.
Щастя – коли тебе вдома чекають,
коли ти обираєш і тебе обирають.
Щастя – якщо ти не сам за столом,
коли світ яскравий бринить за вікном,
коли сліз не було на твоїх подушках
і коли про війну – лише у книжках.
