Welcome to Poetree, a place where poets and poetry lovers meet each other. We have been doing our best to make a website where poets could write their poems, publish them and share with their readers. Please sign up to add your poems to Poetree!
Зустрілись осінь та весна,
Таке буває раз в століття,
Та це не в маренні, не в снах:
І плід, і цвіт сіли на віття.
Зустрілись осінь і весна,
Хочеться чаю і на Аляску.
І трішки солодкого меду.
Мені 18, а я й досі,
не знайшла собі логопеда.
Відчуття очікування чОгось -
З'їдає мене не на жарт.
Я весь час їм про щось молюся,
Але втома доходить Богам.
Я весь час чогось тут чекаю,
Лине журавлиний сум,
Відлітають оті птиці
Десь далеко.Понесуть
Та й на крилах своїх дужих
Краю рідного тепло,
Зігрівати завжди буде
Не треба слів…
Все скажуть очі…
Твоїх думок бездонний світ…
Вуста шепочуть…
Щоночі манять як магніт.
Нічна казка
Синіє небо місяць сяє
а ми прогулюємось вдвох
і серце дивно калатає
і соловейко тьох тьох тьох
пустують лавочки надворі
Життєвий шлях
Колись ми всі по різному грішили
Проходили свій довгий бренний путь
Молили... допомоги ми просили
Але ніхто не хоче мабуть чуть
Шукаємо у бідах винуватих
Її вуста червоні наче кров
а очі в темноті жахливо сяють
настала ніч, виходить з дому знов
полює… свою жертву упіймає
красивий, очі сірі як туман
на вушко тихо й лагідно шепоче:
Прийшла пора уже лягати спати
закрила очі й рину в світ думок
думки вони як лебеді крилаті
мене відносять в світ нічних казок
тут феї що злітають вверх до неба
дракони що загрозливо ричать
Красива дівчина літає в небесах
на її сукні зіроньки сіяють
суріз’я що красою осліпляють
і сум застиг в її нічних очах
чому ніхто краси вночі не бачить
лиш одинокі стомлені серця
Ми вийшли всі боротись за свободу,
Ми вийшли всі, ми вийшли всі у бій,
Бо є в нас єдність, єдність є народу,
А ще у нас… у нас чудовий стрій.
В этом городе нашла я, что давно искала
в разных странах и местах далёких.
По лесам ходила я, по скалам,
Под дождем, среди домов высоких.
Этот город подарил мне то, что я забыла:
