Моя концтабірна дівчинко,між пальців моїх рук Освенцим твоїх спогадів
Де обманом підійнятий стяг,що ним вкривала тіла колишніх своїх завойовників,
А тепер і мене вкриваючи голого,посипаєш рани- попелом
Моя ніжна диктаторка, мовчанням твоїм як голодом зморений.
Як ж мені хоч скибки слова -черствого випросити в Бога, із вуст твоїх нецілованих,
щоб розлити вітер,
