Welcome to Poetree, a place where poets and poetry lovers meet each other. We have been doing our best to make a website where poets could write their poems, publish them and share with their readers. Please sign up to add your poems to Poetree!
у вовчі пророчі ночі
як виють сичі-поторочі
ввижаються твої очі
вдивляюся в їхні світанки
на фоні безодні останку
незламного ранку
Я можу перев’язати твої рани тільки добрим словом,
Та й то sotto voce*.
А воно, буває, випурхне і не зловиш!
І чкурне собі в теплі краї в кращі умови
Охоче.
А хтось стверджуватиме, що й не бачив ніколи його в очі!
Пекло потихеньку тліє в кожному з нас,
Навіть у найдобріших, що звуться святими.
Ладне спалахнути завше і повсякчас-
Потрібен лиш стимул:
Іскра чи вітру вихор… от луснув дверима…
Дав строкача…
(Відповідь на коментар Стефанії Терпеливець до вірша «НЕНАМІРЕНІ ПРОЩАТИ»)
Удари нищівні уже усюди,
Для ворога це – радість над усе,
Від них на кожнім кроці гинуть люди,
Біду з собою ворог наш несе.
І знову жертви, знов невинні люди,
Які орді загрозу не несли́,
Смердючий дух раschиsта вже усюди,
Потво́ри смерть і горе принесли́.
Щодня палають скрізь людські́ домівки,
І, як тверде каміння, кожен з нас
витверджує себе у плині часу,
і забуває врешті-решт той час,
й наповнює життям всесвітню чашу.
І поза часом нидіти недвижно
є неможливістю незламною повік,
бути б тобою
от просто бути
тепло зимою
снігу відчути
улітку квітки
з любові гори
Відкриті руки, закриті серця,
любов навпіл, злість на два.
Теореми. Шанси, що рівні нулю.
Чи колись я від світу тебе відіб’ю?
Я колись покажу, що неба блакить
у тобі найпалкіше з усіх зорить.
а ми з тобою тут все ж випадково
творити
рити
ти
могти
змогти
Біле тіло розливалось в сірині
і наповнювало білістю весь простір.
Дивний гість стояв в моїм вікні,
але ж наче не чекала гостя.
Розчинявся простір перед нами,
всі слова розвіялись вітрами.
залишіть у спокої кляту тишу
хай мете міста
хай мене колише
поки ще сумна
і нічого не треба на згадку про вас
їй достатньо всього
лик твій давно забутий
вибитий з поверхні землі підковами коней
знищений
відчутно як вітер дихає захований
випущений
морози тепер розгулюють
