ЦВИНТАР

затьмарена луна,

хвилі міцного вина,

серед надгробків,

де життя тліє,

кожне ім'я -

то смерті рима.

БЕЗ НАЗВИ

погані новини

не вмер уві сні

ну то й що?

пишу вірш останній

ЕКЗИСТЕНЦІЙНА АВАРІЯ

ми - зіпсовані машини плоті й крові,

сточені іржею гріхів чужої зброї.

система збоїть, деталі не злагоджені,

ремонт безнадійний - шлях утилізації.

ОРГАЗМ

одним змахом руки

розвалився на ліжку

тиж прожогом дивишся

ніби я божевільний

АВТОСТОПОМ ДО ПЕРЛИНИ

моя дівчинка-демон, що з тобою?

ти вабиш мене, мов вогонь палаючий.

твоє тіло даровано богом,

досконалість бліда, зводиш з розуму.

ЕНТРОПІЯ ПРИМАР

життя - ганьба, життя - омана,

а душа пройобана, в гидотах пана.

тож, візьму в руки автомат,

щоб змусити всіх посміхатись.

АРМАГЕДДОН

про рай базарять знову цілий день,

та я, в ці кончені ребуси не вірю!

ми - самотні привиди, сучі пси,

яких п'яні гноми ловлять з огиди.

ОФРАНДО СТІКСУ

убити людину? но-проблемо!

скинув її в Тису - тепер вона ухилянт,

а я в крові по вуха - крутий дилетант.

ТЕСТАМЕНТ

мавпувати шизофренічно -

мій лозунг і заповіт,

звичайне існування -

те саме, що смердючий хіт.

ХМІЛЬНА МУЗА

люблю лиш чорнило, п'ю його вміло,

трахаю запекло, цим єством животію.

від нього народжуються строфи,

виникають нові строки -

не істоти плоті й крові,

лиш віршів гарячих стопи.

ОБИТЕЛЬ ВАКХА

коридори наші сповнені диму й анаші,

кімнати мов склепи, де сгинають старші.

тут панували алкоголіки, повії, наркаші,

які в гріховних утіхах топили свої ночі.

ХТИВКИ

в голові моїй барвисто розливаються,

божевільні картинки, думки ожили в реальні барвінки.

шалені акварелі жадання на тлі вимальовуються,

хороводи розпусти у незайманих кутах вирисовуються.