Welcome to Poetree, a place where poets and poetry lovers meet each other. We have been doing our best to make a website where poets could write their poems, publish them and share with their readers. Please sign up to add your poems to Poetree!
Ізійшлися пан з Іваном,
По світі мандрують…
Разом їдять, розмовляють.
Разом і ночують…
На кождому через плечі
Висить по торбині…
Лиш пан таки у чемерці,
0.
в їдкім повітрі слів відлунює вода
самотній шансоньє порипує в шамоту
відвідайте цей храм тут вичавлять роботу
і бездоганний джез набухне на вівтар
і з випарів лайна до бога як до поту
прощання смислу — вирок і пророцтво
словам не доторкнутися до слів
допоки губи вимочивши оцтом
не заговориш: істина — в землі
її прозорих крил тонка рослина
ще проростає зрошена в собі
а ти живеш допоки біль нахлине
звитяжці станули живими
а сіль зійшла і все зійшло
і не вміщалося жало
щоб виправдовувати ними
оселя ближче до тепла
до грижі в мозку (до презумпції)
попід деревами просунутись
1.
причетно рубали ліс
виступали з полону як
пересушені храми а
корчі не сохли росли
далі росли ширше і
ширше і терпіти їх було
семимильні провини безсилі як крони дерев
їм замало повітря аби не зурочити простір
ти тікав не від них а від того хто їх забере
тільки див самоти відділяв перемогу від злості
знав що світу нема але досі чомусь відділяв
і причини нема а за наслідки мертві не встануть
голубим ореолом усе ще світилась земля
— О горкое твое панство! О окаянная твоя роскош!
О бедное твое весиле!
Іван Вишенський
Яко наг, яко благ перед вами — навстіжний,
від зуроків ні голки, ні нитки нема,
і кульбабка в устах — закипаюча ніжність,
Сходить сонце, вже смеркає,
Настає глибока ніч.
Дорослі двері замикають,
Дітей гріє тепла піч.
По дорозі, поміж хати,
Десь на звалищі, між будяками,
на вугіллі, що мокне роками,
янголів два:
один одному крила воскує,
один одного в очі цілує, —
дожидають Різдва.
if in begining twilight…
якщо тобі прийде на присмерку зими
(так як приходить сніг серед німого світу)
хтось супокійний дух хтось привид неземний
у самоту немов у велич оповитий —
знайомий сержант мав рацію
4 вагони довгих ножів
завезено сьогодні на станцію
5 вантажівок усю ніч
з товарного двору возили їх в місто
білою крейдою хтось позначив
усі костьоли й каплиці
Василеві Герасим’юку
якщо ніхто якщо нікого
якщо нікому доведеш
що вороги пливуть до бога
як поцілунки на манеж