Welcome to Poetree, a place where poets and poetry lovers meet each other. We have been doing our best to make a website where poets could write their poems, publish them and share with their readers. Please sign up to add your poems to Poetree!
Нас надихають почуття
прості, відомі кожному
для когось нові відчуття
що когось повертають додому
одні нагадають про спільну весну
про матчі МЮ
й біло-синю Десну
а інші пробудять пам’ять мою
Свіжий френч виблискує на сонці
Усі ми трошки кантіанці
Та помилка моя по Фрейду
Знайти не можу білу крейду
Тож малюю пальцем у повітрі
У серці моєму бамбуковий пагін росте:
Тендітний, вразливий, та кожного дня він міцніє.
Це щось і прекрасне, й чудесне, й напрочуд просте,
Живе почуття, дивовижна незаймана мрія.
Це — сон, що бентежить щоночі й мішає думки,
Одну лиш сторону медалі
В мені побачити дано.
Сховаю іншу я подалі.
І все, що з нею заодно.
Таємні думи, почуття,
Ти танцювала на піску,
Сліди натхненно залишала.
Була зі мною на зв'язку
У сварці стомлено мовчала.
І хоч тремтіли твої плечі
Намагаюсь вивести цифри
Зрозуміти твої коди, шифри
Округлюю очі зелено-карі
О Меркурій, я ж гуманітарій
Ти захистиш мене від негоди?
Я без вагань порину у пригоди
Без мапи… можливо без вороття
Компас єдиний - мої почуття
Далеке наше почуття
Десь відлетіло в небуття.
І не знайти його тепер,
Нема його – і світ завмер.
Не буде більше світлих днів,
Лише
Дозволь я скажу лише кілька слів
І в серці моєму почуєш ти спів
Я вдячна за щастя, що ти мені дав.
Ти для мене найкращий на всій землі.
У серці моєму кохання-зітхання,
І знову життя поринає у смуток,
І знову несе у вир почуттів,
Душа, наче хмара, шукає притулок,
У переплітіні людських світів.
І наче в дорозі з обривом у море,
Ти знов мовчиш, й шматуєш моє серце
Скажи причину, що зробив не так?
Можливо, що люблю так сильно, сильно,
Сильніше навіть за своє життя...?
Мені піти з твого життя назавжди?
я пам'ятаю тебе.
не думай, що вкрилося пилом
ім'я твоє.
очі відблискують золотом
чаю трав'яного, де
і сонце, і м'ята є.
