Б.О.
І закохався ти в жінку, яка живе на південному заході
південніше від серця.
Закохався в жінку, мову якої ти не розумієш
мова якої схожа на дуло автомата,
І закохався ти в жінку, в якої шкіра пахне вишнями і війною
Жінкою, яка гадки немає що таке європейські моральні устої.
Ти,
з півночі,
закохався в жінку,
яка не правильно ставить наголоси,
коли вимовляє твоє ім’я.
Ти,
з країни біля моря,
закохався в жінку
в якої море відібрали
яка забула, що таке
море
взагалі.
Ти
закохався
в жінку
в якої пальці
як струни
інструменту
на якому грають у твоїй країні.
Ти,
з півночі,
з країни біля моря,
закохався в жінку,
мову якої ти не розумієш,
ім’я якої не можеш вимовити
ім’я якої пахне ТВОЇМ морем.
Ти закохався у жінку
яка пахне війною
яка не розуміє ні тебе, ні твою мову
ні твоє море, ні звуки інструменту
на якому грають у твоїй країні.
Ця жінка, має гарний голос,
ця жінка говорить незрозумілою тобі мовою
Ця жінка, ніколи не говорить з тобою
бо байдужість в її грудях
проростає як дуло автомата
притулене до серця
від ворожої їй країни.
01.06двітисячі15
