БЕЗ КОРІННЯ РОДУ НЕ ЦВІСТИ

Коріння роду є з споконвікі́в,

Без нього роду ані дня не жити,

Душевний в ньому чуєм переспі́в,

Й Госпо́дь поможе долю простелити.

Коріння роду все переплело́сь,

Захована у ньому роду сила,

Моє́му впле́сти та́кож довело́сь,

Воно дало́ мені життєві крила.

ПРИСПІВ

А без коріння роду не цвісти,

І без коріння він рости не буде,

Його в серцях усім нам берегти,

Тоді воно вплететься так усюди.

А без коріння роду не цвісти,

І без коріння роду не буяти,

Це маєм пам’ятати я і ти,

Не можемо такого забувати.

Коріння роду, наче оберіг,

Ніхто його не в змозі роз’єднати,

Аби Господь коріння все беріг,

Й нове́ між нього ми могли вплітати.

Коріння роду, наче дивоцвіт,

Який роками і росте й буяє,

Нема ніко́ли в ньому зламу літ,

Й коріння це Госпо́дь благословляє.

ПРИСПІВ

Коріння роду кличе звідусіль,

До себе всіх коріння це скликає,

Воно до себе ма́нить, мов купі́ль,

І за́вжди нас коріння це чекає.

Коріння роду треба берегти,

Щодня давать йому живильну воду,

Душею помогти йому цвісти,

Тоді йому не буде переводу.

ПРИСПІВ

16.09.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

#Вірші_поезія_родовід_коріння роду

#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів

ID: 959937