БЕЗЦІННИЙ СПАДОК


Сама я взя́ла в спадок рідну мову,

І цим горджу́сь усе своє́ життя,

І за́вжди ж бо веду́ про це розмову,

Не викину його я на сміття́!

А спадок цей для мене дуже цінний,

Цінніший за коштовності усі,

Для мене він усе життя незмінний

І рідний він в усій своїй красі.

Щаслива я і саме ним багата,

Ділю́ся ним і свя́то бережу,

Без нього у житті не мала б свята

Й на все життя його я збережу.

Горджу́ся тим, що в спадку солов’їна,

Зрікання не було ані на мить,

А з ним живе у серці й Україна,

Й за них обох душа мене болить.

Тому́ лелію їх, як немовляток,

Бо прагнуть їх, невинних, розтоптать.

Як їх нема – не милий і достаток,

Та й всіх прошу́ цей спадок шанувать.

18.04.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021

ID: 974514

2023-02-21

Comments(0)

Similar poems of author

НЕ МИ

Не ми поча́ли цю війну,

Не ми бої́ поча́ли,

Не кличем в гості сатану,

Ординців не чекали.

Не ми запрагнули боїв,

Continue reading...
97
0

ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ?

ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ?

Чи УКРАЇНУ перейменували,

Що нам менору вже подарували?

То ж на МАЙДАНІ вже горить яскраво,

Але не пише: «УКРАЇНІ СЛАВА!».

Continue reading...
7
0

НЕВ'ЯНУЧИЙ ЦВІТ


Не про любов на часі є писати,

Не про кохання світу голосить,

Та хочу Вам єдине я сказати,

Вкраїна-ненька буде вічно жить!

Continue reading...
111
0