Більш не торкайся до моєй душі...
Більш не торкайся до моєй душі
Все час давно перетворив на попіл
Де море було нині комиші
І замість поля мури та окопи.
Не забринить розірвана струна
То вітер в небі проводи гойдає
Тепер вже точно допила сповна
Ту чашу, що так вперто оминаю.
Бо ж треба мабуть жити як і всі
Не ворушити у багатті попіл
Більш не торкайтесь до моєй душі
Тут відтепер фортеці та окопи.
