Бувають люди хмари
Бувають люди грози
Бувають люди сонечка
Що гріють у морози
Бувають люди леза
Бувають люди жала
Що ранять в саме серце
Вбивають без кинджала
Бувають люди гори
Високі і холодні
А є людиська камені
Із самої безодні
Усі ми люди різні
Не схожі ні на кого
І в кожного із нас
Завжди своя дорога
Одних веде угору
А інших в підземелля
Комусь низеньке небо
Комусь висока стеля
Для кожного із нас
Відпущені хвилини
Є міра для людей
Є міра для тварини
