Чекаю
Я Вас украла на хвилинку
О Господи - на цілу мить !
вплела у серце мов патинку .
допоки кляте місто спить .
Допоки , ті , що в повнім праві
забрати Вас , ще бачуть сни
допоки Ви , щасливі у незнані
холодної торкалися руки
яку загріти не вспромозі
ті теплі ,жодні кава-чай
лиш Ваші руки , теж холодні
і в поспіху проказане «Бувай»
Бувай ? Бувай – то не назавжди
то не «прощай» як вистрілом в висок
то лиш «бувай» й наступним разом
буде , що буде – знає Бог.
й слова подяки пожере гудок
чи Ви почули ? – вже не знаю
«Це він ?»
- « Це … так , це мій вагон
і ще зустрінемось ?»
- « Чекаю»