ЧИМ ПАХНЕ ОСІНЬ?
Чим пахне Осінь? Во́гким падолистом,
Що землю вкрив барвистим ліжнико́м.
А легковажний вітер, як навмисно,
Перевертає його цілісним пластом!
Насінням перезрілим пахне Осінь,
Букет відтінків запашних хапає нюх.
Чирги́ка серп зігнутий на покосі,
І розвівається довкола пряний дух.
Сухі, живильні трави пахнуть їдко,
Гіркий полин змішався з чебрецем.
Немов пророча баба-ворожбитка,
Перетирає їх у ступці товкачем.
А з хмар вже віє свіжими дощами,
Й грибним настоєм просочилася земля.
Сп’янілі ягоди пахтять, аж до нестями,
Як келих пізнього, осіннього вина.
І всі скарби́, що нам лишило Літо,
Прив’ялить Осінь, без озна́к жалю́.
Лиш не зачепить зе́рнятко із жита,
Що впало у зволожену ріллю.
А ще прощанням пахне Осінь споконвіку,
Й забракло в алфавіті звичних слів.
Бо пахощів у Осені без ліку!
Знайди їх між віршо́ваних рядків!
