Кожда пісня моя –
Віку мого день,
Протерпів її я,
Не зложив лишень.
Кожда стрічка її –
Мізку мого часть,
Думи – нерви мої,
Звуки – серця страсть.
Що вам душу стрясе –
То мій власний жаль,
Що горить в ній – то се
Моїх сліз хрусталь.
Бо нап’ятий мій дух,
Наче струна-прім:
Кождий вдар, кождий рух
Будить тони в нім.
І дарма, що пливе
В них добро і зло, –
В пісні те лиш живе,
Що життя дало.
7 марта 1884
Жизні меї день,
Пережив кожду я,
Не списав лишень.
В моїй жизні вона
Наклювалася,
Мойов кров’ю вона
Наливалася.
З моїх зітхань її
Тихий аромат,
То не звуки – мої
Сльози в ній тремтять.
Не питай, чом не раз
Складу в ній нема,
Жизнь іде через нас,
То і про склад дарма.
