Чорна кава (Циганка)

"Уміння танцювати дає тобі найбільшу із свобод: висловити всього себе сповна таким, який ти є"

Мелісса Хейден

"Я танцюю – тому що я щаслива. Я танцюю – тому що вільна"

Тоша Браун

Відстукують бруківку каблучки,

Ступа граційно – меркнуть навіть зорі,

Браслет окреслив вигини руки..

Стою, вдивляюсь в Неї.. мимоволі

Есенція моїх мрійливих станів,

В терЕн чиїх очей убрався я,

Циганкою є із далеких лАнів,

І танці пАлкі – то її життя

ЗнатнИця* видна, досить колоритна,

Дурман вона для серця й голови,

Вважати варто, бо дівиця спритна:

СипнЕ щось в нАпій – глянь, не обдури!

Струнка красуня любиться в свободі,

Черпа в природі чарів водограй,

А я ж чекаю слушної нагоди,

Щоб заглянУть крізь тайн її вуаль..

Краса циганки розум чудно крає,

А голос ніжно флейту виграЄ,

Душа яскравим пломенем палає,

Як змійкою із танцю постає

І от вловила погляд мій буремний,

Сяйнули синню коси по плечах,

Підсіла, і промовила: "Даремно...

За мною тужиш.. – бачу все в очах!"

Підвівсь я рвучко, руку мою взяла:

"Кохати будеш, видно, все одно,

Але дитям ще я роздоллям стала,

Тож буть зі мною, любий, не дано"

Я з кавою залИшивсь наодинці,

Взирав у неї, як в святий ґрааль.

Побачити б у ній надій крупиці,

Та сум лиш бачив... І забуту шаль..

*Та, що "знає", має [приховані, потаємні> знання, чародійка.. ну і, напевно, знана/знатна