Човен
Стоїть човен, лихом пробитий
І вода крізь діру затікає
В грізних бурях та штормах побитий
Допомоги від когось чекає.
Все стоїть, а ніхто не приходить,
Він повільно один потопає.
Вже он сонце укотре заходить,
І у темряві човен сховає.
Вже он місяць на небі з'явився
І води по коліна набрало.
Човен важко набік похилився,
Йому з часом краще не стало.
Йому з часом все важче і важче
Та чи він це колись зрозуміє?
Чи захоче змінитись накраще?
Чи речей хід порушить посміє?
Стоїть човен, на щось все чекає
Чи на когось, а хто його зна?
Тільки час невблаганно збігає
А вода стрімко тягне до дна...
