Догорає літо
Перші дні серпневі принесли прохолоду,
Зимні роси вранці торкнулись легко ніг,
Хоча ще дні спекотні всіх кликатимуть в воду,
Але все ближче й ближче осені прихід.
У саду "антонівки" вже боки яскраві
І медові груші падають в траву.
Літо догорає айстрами-зірками,
А жоржини білі в осінь нас зовуть.
2019 р.
2020-08-05
Similar poems of author
Холодний день
Річки сірі береги,
Верби й вільхи роздяглися,
Позривав з них вітер листя.
І тремтить стара осика,
Плаче бідна тихо-тихо.
Щось шепоче очерет,
Сердита Завірюха
Костуром усюди стука:
Чи земля вже снігом вкрита,
Чи міцна на річці крига,
Чи кожухи є у кленів,
Чи нема галяв зелених.
Все ретельно перевірить,
Дитинства й юності дорога
Біжить вона аж ген за обрій
І через гай, і через поле
Спішить до рідного порогу.
Щоб хата біла зустрічала,
Мов найдорожчих їй гостей
Сестер, онуків та дітей,
Comments(0)