ДОРОЖИТЬ
Він нею дорожи́ть, її леліє,
До серця ту́лить навіть у бою́,
Вона його надію щиро гріє,
Із нею повсякчас він у строю́.
Ані на мить її не відпускає,
Немов зіницю ока береже,
З любов’ю він до неї промовляє?
У вірності упевнилися вже.
Єдиною для нього зброя стала,
Хоча колись і в думці не була́,
Немов на нього все життя чекала,
Щоб знову Україна зацвіла́.
Ні разу ще вона не підводила,
І сумнівів не сіяла вона,
Вони удвох – нескореність і сила,
Їм нестрашна ординськая війна.
У них обох єдинеє бажання –
Усю орду розби́ть у пух і прах,
На це у них велике сподівання,
Бажання це у серці та очах.
І думають обоє однако́во,
І кожен крок – це рішення обох,
Тримати вміє кожен сво́є слово,
Бо їм в усьому помагає Бог.
06.04.2022 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
