ДВАДЦЯТЬ ДВАДЦЯТЬ ДВА
Цей лютий буду завжди пам'ятати,
Де двадцять двадцять два в календарі,
Ракети, що летіли "цілувати",
І бомби на будинках і в дворі.
Лютневий ранок в вибухах скупався,
Для всіх настав від вибухів гучних,
Ординець у любові так зізнався,
Ми не чекали бід таких і лих.
ПРИСПІВ
Той двадцять двадцять два все будем пам'ятати,
Бо в двадцять двадцять два скрізь точаться бої,
Піднявся нарід наш, щоб неньку захищати,
Від клятої орди, що йде в наші краї.
Той двадцять двадцять два ніколи не забудем,
Із пам'яті ніколи рік цей не зітрем,
Бо плач, і крик, і стогін роздається всюди,
Трагедію в серцях назавжди пронесем.
Прийшла весна, та скупана у крові,
У небі нашім вражі літаки,
Освідчення таке до нас в любові
Від орківської вражої руки.
На рідну неньку нелюд наступає,
Її шматує із усіх боків,
Безжально кат жінок й дітей вбиває,
Скрізь чуєм плач, хоч мав лунати спів.
ПРИСПІВ
Весна не цвітом цьогоріч зустріла,
Руїни замість нього навкруги,
Вкраїна-ненька ледве не зомліла,
Бо нищать рідну кляті вороги.
Та з нами Бог й за нами перемога,
За нами правда на землі святій,
Всі нечесть проганяєм від порога,
Пануєм гордо на землі своїй.
ПРИСПІВ
08.03.2022 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
