ФРОНТОВА КОХАНА
НЕМОВ КОХАНА
Немов кохану, зброю обіймає
Кожнісінький вкраїнський захисник.
Нема умов – на це він не зважає,
Сміється й каже, що до цьо́го звик.
Бере́ до рук, цілує, як кохану,
В любові зізнається їй щораз
І каже: «Довірять не перестану,
Бо доленька з’єднала ра́зом нас».
Він з нею спить, і їсть, і розмовляє,
Ще й ластівкою ніжно назива,
І вдячністю вона відповідає.
Влучання в ціль – це вдячності слова.
Вона на гру́дях і в руках буває,
І вмощується навіть на плечі́,
Все з радістю ординців зустрічає,
І вдень, і вранці, ввечері, вночі.
Та й дякує щоразу їй за вірність,
За вміння таємницю берегти,
Звеличує все точність і відмінність,
І присягнули ра́зом в бій іти.
Немов кохану, зброю обіймає,
Неначе вдвох прожи́ли все життя,
Любов ця ПЕРЕМОГУ наближає,
Стирає в порох орків, як сміття́.
06.06.2022 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
***
Він обійма її щорана
І цілу ніч із нею спить.
Вона тепер для нього,мов кохана,
Її не відпускає ні на мить.
Вона тепер для нього та єдина
З якою зв'язане його життя,
Бо поруч з нею в нього є ще сила
І є надія в краще майбуття.
Цілує й дякує її за вірність
За те,що не підводить у бою,
За її точнісь, за відмінність,
За те,що досі ще в строю.
Не стомиться він її тримати
На грудях, на плечі чи у руках.
Він з нею в бій іде перемагати
Вражину всю стираючи на прах.
06.04.2022 р.
ДОРОЖИ́ТЬ
Він нею дорожи́ть, її леліє,
До серця ту́лить навіть у бою́,
Вона його надію щиро гріє,
Із нею повсякчас він у строю́.
Ані на мить її не відпускає,
Немов зіницю ока береже,
З любов’ю він до неї промовляє?
У вірності упевнилися вже.
Єдиною для нього зброя стала,
Хоча колись і в думці не була́,
Немов на нього все життя чекала,
Щоб знову Україна зацвіла́.
Ні разу ще вона не підводила,
І сумнівів не сіяла вона,
Вони удвох – нескореність і сила,
Їм нестрашна ординськая війна.
У них обох єдинеє бажання –
Усю орду розби́ть у пух і прах,
На це у них велике сподівання,
Бажання це у серці та очах.
І думають обоє однако́во,
І кожен крок – це рішення обох,
Тримати вміє кожен сво́є слово,
Бо їм в усьому помагає Бог.
06.04.2022 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
#Вірші_поезія_Україна_війна_орки_нескореність_незламність
#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів
