Гарне личко
Чи я герой, чи я геройка?
Як тепер треба казать?
Хіба важливо, коли ця трійка
глядить на тебе як на бл**ь.
Їм байдуже, що в тебе вдома
Діти малі, які хочуть додому
А ти ще дужче плачеш щоночі.
Бач, а личко гарне не завжди то добре
Ось новий день. І ще справ купа.
Вимила личко і фарбу нанесла.
Побігла по справах - а ввечері впала
А вони по-старому: "Ой, знов ця краля".
Не знаєте ви, що в моєму місті
були кращії люди, гарні і вірні
Широкі поспекти, художники й мрії...
Майбутнє було... любов і надія...
До моря спускатись аж цілу годину!
А зараз віддала хоча б 1 хвильку
побути близенько, в далечінь глядіти
і хвилям морським безмежно радіти...
Це нове місто теж добре й привітне
Тут можна любити, тут можна кохатись...
Крок за кроком серце моє квітне
І повітря я більш сміливо торкаюсь...
Я вірш прочитаю не тим лихословам,
а не байдужим до мене і мого слова.
Хай пісня моя лине барвисто.
А личко і серце загра, як намисто.