Гора Голгофа
Гора Голгофа, день, пітьма,
Все полонила темнота.
Сонце проміння заховало,
Коли Ісуса розпинали.
Ридала грішная земля,
Струмками кровяна роса,
Краплинами з лиця стікала,
Й Ісуса рани обмивала.
Земля померлих віддала,
У землетрусі затряслася.
Коли у неї хрест вбивали,
Як Бога-Сина розпинали
Вселена зранено ридала,
Що Бога люди не прийняли
Які Йому хвалу співали,
Тепер, мов вбивця розіпляли
Й ридала зранена Марія,
Коло хреста безсило мліла.
Своє улюблене Дитя,
На свої рученьки взяла
Плаче Пречиста і ридає,
Й гора Голгофа памятає
Ридання матері за Сином,
Що рятував життя людині.
Тій, що розпяла на хресті
Її Дитя,святе, невинне.
Сім мечів болю пройняли,
Дівиче серце, материнне
О скільки горя, сліз, журби
Було у вигляді Марії
Коли Ісуса до землі,
У гріб спустошений зложили.
Ридала Два Пресвята
І в Бога помочі просила.
Прошу Тебе, не залиши,
Молю й благаю, дай же сили
Ридала зранена земля,
Обмила в крові Бога-Сина
Тепер очищена й свята,
Бо в ній спочив Бог і людина.
Й плачуть святії небеса,
Що куплена святою Кровю
Ісуса,Спаса І Творця,
Пішов на хрест за нас з тобою.
Щоб проживали у раю,
Й лихеє пекло обминали.
Щоби по смерті в небесах
З Христом воскреслим проживають
Ісуса хресна жертва.
Вже зрада близько,біль німа.
Ісуса сердце прошиває.
Вже хитрий й підлий сатана,
На його душу зазіхає.
І на Вечері Кров з вина
Свою Апостолам вручає.
Хліб стане Тілом у Христа,
Він Сам Собою причащає.
Печаль в душі і влада зла
У серце Юди заповзає
Примарою смертей гріха,
Чомусь його не налякає
Він задля власного длбра
Христа на муки відсилає
Йому б монети з серебра,
Господь нехай собі вмирає
У Гетсиманьському саду
Христос в агонії згорає.
Й свою молитву золоту
До Бога-Батька відсилає
Щоби він відвернув біду
Серце від жаху завмирає
Та волю сповню Я Твою
Роби усе, як Ти Бажаєш
Вже чую варту я лиху
Вже вояки мене шукають.
Я знаю на хресті помру,
Гріхи людські мене вбивають.
Себе без бою віддаю
В їхні гидкії, злобні руки
Я знаю душеньку свою
Віддам Я за людей на муки
Вже полонили і ведуть
Мене у царськії палати.
Щоб обвинили Мене тут
В тюремному кинули кімнату
Щоби пятнадцять я тортур
Терпів, не дали Мені спати.
Лиш чув один тюремний мур,
Як Мене буду катувати.
За добре діло, і за мир
Хреста вже мають майструвати
Немов ягня в жертовний пир,
Мене на хрест ведуть вмирати.
Юрба,немов гріховний вир
Мене настроєна вбивати.
Хреста принесли вже у двір,
Щоби потім на нім розпяти
Чую образу людських слів,
Мене пинають вбік ногою
Я є їхніх лікував синів
Вони ж у змові сатаною
Мов на морозі злих вітрів,
Душа окутана ганьбою.
Прозріння дарувати хотів,
А буду вбитий їх рукою.
Прошу Тебе, щоб їх простив
Катів моїх, прошу з мольбою.
Гріхи впадуть до твоїх ніг
Обмию серденько любовю
Я Твою волю учинив,
Людей обмив своєю кровю
Гріх з болем до хроеста прибив
Їх душі воскресив любовю
