Гумореска про дураків
Давайте будем чесні люди разом.
Що дураки, то вперті віслюки,
І як почнуть на нервах грати джазом,
Підуть у силу навіть «матюки».
Їм кажеш, а вони не розуміють
Свою погоду наганяють вам.
І відчуваєш, що вони тупіють.
Лиш хочеться молитися богам.
От і зі мною трапилось нещастя,
Набрав собі у друга дурака,
І все було б нічого, та в безчасся
Утурк в його проблеми носака,
І я скажу, що там було свавілля
Мене нажаль не вислухав ніхто
Накинулось на мене божевілля,
І цирком пахло тільки Шапіто
Він зрозумів мене не доконати.
Не втулиш власну точку хоч кричи!
Тож вийшов із розмовної кімнати,
Забравши із собою він ключі!
Тому навчіться на моїй проблемі,
Що дураки то вперті віслюки
Немає рішення у цій системі,
Підуть у силу тільки матюки!
