і одного дня ти можеш зникнути з тюремної кімнати
і одного дня ти можеш зникнути з тюремної кімнати
в яку тебе несправедливо запроторили готувавши до смерти
тоді ти не будеш знати що весь світ тебе зрадив
і навіть не намагався смерть від тебе віддерти
душі не вміють старіти як люди але вміють рости як дерева
а твоя душа за одну секунду звільнила тіло від болю
ми занадто тихі щоб чути багатоголосся твого реву
ми занадто малі щоб дати тобі волю
і там де росли твої смішні надії на порятунок
залишилась тиша а після неї попіл
хтось вибрав для себе й для тебе зовсім инший керунок
і зник розчинивши в тобі мільйони дурних утопій
і одного дня ти точно таки зникнеш
але не тільки з тюремної кімнати а й з наших зрадливих мрій
і світ оніміє від того до чого ніколи не звикнеш
і разом з тобою згорить назавжди віра з сльозами надій