І я напевно створена із снігу
« І я напевно створена із снігу-
як та зима холодна і безжальна…
Бо не жаліюсь й не жалію
у когось долю як повію…
І напевно серце з льоду маю,
як ті сніжинки з краю і до краю.
Бо не надіюсь й не прощаю
отих зневір із сотні лиць,
А просту йду навіки геть…
А може я і є зима-
жорстока, вільна
і лише своя….
А може просто люди вже забули
про сказані слова так щиро…
І спалені чиїсь мости
так байдуже мені…
Проте є ще щось живе?!
Я знаю…
лиш те кого кохаю…»
автор:
Тіна Карабанович
