Істина
Прорвався з неба дощ, бо висохла земля й просила пити,
Як сльози із моїх очей, втомилася душа їй треба відпочити.
Проник у землю дощ і пробудив життя,
А сльози змили біль й продовжили буття.
А звідси істина така – душа повинна бути чиста, як сльоза.
Давайте будем її мити кожен раз, коли про це поступлять імпульси до нас.
***
