кажан...
кажан
кульгавий на одне крило
тавроване сонячним опіком
свій серед чужих
прочанин печерних світловин
вловлює ультразвукову
пісню камінців при
каліграфічному просочуванні
крізь них підземних струмків
які попри складну логістику
переносять затишне
зеленаве світло зсередини
водонапірних веж бадилин
розчервонілих троянд
вже готових до кровопускання
з таким піднесеним смутком
ніби вірять що каміння —
серед вапнованих пуп’янків
серед зів’ялих пелюсток ка-
жанячих крил
серед сталагмітів твоїх і
моїх легень —
перш ніж змовкнути
виспівається досхочу
тонко
пронизливо
на всю темряву
тавровану нами
14.05.23
