КАЗКОВІ КВІТИ НА КАМІННІ
КАЗКОВІ КВІТИ
Неначе айстри, квіти на камінні,
Мов хризантеми ніжні, наче сніг,
Такі красиві, але ж не осінні,
Мороз таке зробити тільки зміг.
Красиві, пишні, мов в саду́ на клумбі,
Зібралися, неначе, на парад,
Неначе кожна з них на іншій тумбі.
За ніч такий створивсь на річці сад.
Як чародій зумів красу створити
І чарами якими володів?
Так садівник не зможе посадити.
Для кого це створити захотів?
Неначе рай квітко́вий простелився,
І кожна квітка в нім – це є шедевр,
Красою чародій цей поділився.
Який для цього він робив маневр?
Мов гострий язичок, пелю́стка кожна,
Такий тендітний, кри́хітний, тонкий.
Та як таку красу створити можна?
Створили сад заквітчаний такий.
Так хочеться до квітів доторкнутись,
Бажання у красі цій загадать,
Щоби воно могло насправді збутись.
Та хто ж буде за ними доглядать?
12.11.2021р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2021
***
Зустрілися сонечко, вітер і дощ
І квіти рішили садити.
Не був лиш запрошений в гості мороз,
Без нього рішили творити.
До сонечка тягнуться квіти усі,
Їх дощ , від душі, поливає
І вітер, дивуючись їхній красі,
Краплинки пестливо здуває.
Мороз теж задумав квітки посадить.
Для цього взяв річку й каміння.
Такі хризантеми зумів він створить,
Захоплює всіх його вміння.
У кожній порі є свій чарівник,
Що знає коли чарувати.
Він творить, він вміє і він мабуть звик
Природу в красу одягати.
12.11.2021 р.
©Стефанія Терпеливець, 2021
НАЧАКЛОВАНА КРАСА
Творців прекрасного багато,
Які красу вміють твори́ть,
Творіння кожне, наче свято,
Й бажання творчості горить.
Красу твори́ть вміє природа:
І сонце, й вітер, і мороз.
У чо́мусь ле́гка прохолода,
А є краса і злив, і гроз.
Та са́ме тут мороз чаклує,
Він са́дить квіти не в саду́,
Ще й кожну ніжно поцілує.
І ро́бить все це доладу́.
Красиві квіти посадивши,
Вдихнувши в них життя й любов,
І на камінні залишивши,
Не мав ні з ким ніяких змов.
Пелюстка кожная колюча,
Але вони не запашні,
Творця робота є блискуча,
Та жаль, що зникнуть навесні́.
Тут все разо́м: вода і вітер,
І вміння то́го чаклуна,
Така краса – зимові квіті,
Така красива дивина.
12.11.2021 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021
***
Казкові квіти на камінні
Мороз за ніч такі створив.
Вони, звичайно, не осінні,
Бо їх ніхто там не садив.
Як він зумів красу створити?
Яким талантом володів?
Таке не можна пояснити,
А цього кожен би хотів.
Мороз створить шедевр не полінився,
Зробив, за ніч, казковий сад.
Неначе рай квітковий простелився,
В нім квіти розмістив мов на парад.
12.11.2021 р.
©Стефанія Терпеливець,2021
НЕЗВИЧАЙНІ КВІТИ
Казкові квіти на камінні
Творив мороз їх ці́лу ніч,
Він мав великеє терпіння,
І не зімкнув на хвильку віч.
Красу зумів таку створити,
Талантом вміння володіть,
Бажання квіти посадити,
Як посадив – сказав: «Ростіть».
Вони росли і розквітали,
Ставали пишними усі,
Мов на параді танцювали,
Та не вмивалися в росі.
Та й чародій на них дивився,
Радів за те, що він створив.
Де ж чарів він таких навчився?
Красу таку для нас відкрив.
Він довго буде поряд з ними,
Пелю́стки буде поправля́ть,
Та хоч вони не є живими,
Зате зумів нас здивувать.
Така краса в казках буває,
А ми побачили ось тут.
Життя у кожну з них вдихає,
Та люди квітів цих не рвуть.
Тому що квіти незвичайні,
Хоч виглядають, мов живі,
До того ж бо такі ося́йні,
Немов красуні польові.
13.11.2021 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021
© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2021
Свідоцтво про публікацію №121111304763
