Хресна Дорога Ненародженої Дитини
Стація 13
Тіло Ісуса здіймають з хреста
Тебе здіймають із хреста,
Ти вже помер мій любий Боже,
Ридає Діва Пресвята,
І учень Твій ридає тоже.
За мною ж не впаде й сльоза,
Лежу роздертий на підлозі,
Ось руки,ноги й голова,
Й серденько моє мертве тоже.
Дивись,матусенько моя,
Живим ж ти бачить не хотіла.
Дивись вже мертвий лежу я,
Мене ж ти,з лікарем убила
Ну що,щасливе,що нема
Проблему ж ти свою рішила
В сабо убила немовля,
Матусю,ти ж мене убила.
У тобі ж совість вмре твоя
ЇЇ за цей гріх в пеклі будеш тоже,
В тобі ж кричить Твоя душа,
Та чи почути крик цей зможем,
Не чула,в тобі й кричав я,
Ти ж віддала мене на муки
Як Юда видавав Христа,
Мене теж видала з розпуки.
Ти ж власне розпяла дитя,
Й на смерть мене ти засудила.
І лікар плату взяв сповна,
Мене ж чека сира могила
Стація 14
Гріб
Мій Боже милий,як Ти вмер,
Й як Твоє зняли з хреста тіло,
Очі ясніші від озер,
Закричала Матінка несміло
Й учень стояв серце сестер
Що слізно й ревко голосили.
Йосип старенький й Никодрім,
Тебе ж до гробу положили.
Ти Сином Божим є з небес,
Жив на землі Ти як людина,
Мав час народження й життя,
Й час смерті,й є твоя могила.
А що я по собі лишу я,
Я в світі цім мов сиротина.
Місце народження,нема,
У мене ж навіть нема тіла
Під серцем в мами почалась
Моє життя, й скінчилось в лоні,
Окремо тіло,й голова,
Ноги і руки та долоні.
Дивись на мене ж чека сміття,
Немаю навіть я могили,
В тобі ж немає співчуття,
Себе ж ви в пекло засудили.
Стація 15
Воскресіння
Христос забрав мене з сміття,
В свої батьківські долоні,
З очей Його стекла сльоза,
Й мене облила,що вмер в лоні
В Нім тільки жалю й співчуття,
Й його пробитій долоні,
Ще мають слід свій від хреста,
Та обтирають мої скроні.
Й застиглі очі та вуста
Що були повні моєї крові,
Бо відірвалась голова,
Бо ж лікар симатував не в лоні
Ось тіло,й правая рука,
Нога й рука з найшлася ліва
А ось й йде одна нога,
І серденько затрепотіло.
Воскрес!насправді восрес я!!!
Божа любов не восресила!
Й по мене Матінка прийщла
Христова,що не й всиновила.
Й забрала в райські небеса,
Й мене,як сина полюбила,
О Боже,яка ж там краса,
Й Ангели всі,моя родина,
Коли ж Матуся Пресвята,
До свого серденька тулила,
Пробачив мамі,біль гріха
Щоб вона в пеклі не горіла
