ХТИВКИ
в голові моїй барвисто розливаються,
божевільні картинки, думки ожили в реальні барвінки.
шалені акварелі жадання на тлі вимальовуються,
хороводи розпусти у незайманих кутах вирисовуються.
грудей півкулі випадають з в'язниці,
очі кличуть до сховку ніжної спідниці.
нікому не віддам свої регалії - гордість самця закорінена,
плювати на чесноти і моралі, похітлива душа вже сп'яніла.
скільки можна стримуватись в путах цноти дебіла?
я помру природною смертю розпусного звіра.
