Коли врешт захлинуся образою,
І вже не дочекаюся старості,
Я все поясню лише фразою:
"Втомилась від недосконалості".
Я чекатиму палко і мріяти не втомлюся. І не збожеволію. Я тепер знаю точно, що вдіяти, і тікаю зі смутку на волю я.
...Коли врешт ти відчуєш відсвіження, І минулого стліють всі парості, Ти пізнаєш раптом наближення Довгожданої досконалості.
