Коли в ріднім домі немає тепла
коли в ріднім домі немає тепла,
немає й тут щастя, любові, добра.
коли рідні люди , немов вороги,-
лиш сірий туман та в спину ножі…
та ниє під серцем та рана страшна,
немає тут ліків, одна лиш стіна,
кремезна й товста.
не чують нічого, зімкнули вуста…
не буде тут світла й променів сонця,
лиш буря об́ра́́з та цунамі думок,
закриті вони на великий замок…