Королівство тиші
Пісок і берег, хвилі пильний погляд,
Та верховодить спокій над усім:
Тримає під тугим ціпом лиш спогад,
Що звідси якось чути було грім.
І він на троні зібраний, багатий
Чекає гостів, що з морських глибин
Лише й чекають щоби вирвать ґрати—
Розбити міцну шкіру із цеглин.
Вони тікають, а спокійний цар
Збудовує нову стіну навколо,
Щоби сховаться від звабливих чар,
Живих і роздягаючих наголо.
Морські життя пливуть і наче якір
Затягують той тихий вдих під воду,
Який тримав увесь заразом гамір,
Який повівся на лазурна вроду—
Нема царя. Пав він разом із троном,
Захищеним лускою королів.
Нема контролю. Зник він за кордоном
Спокійних та холодних вечорів.
09.03.2023 р.
@Alisa Vakula
