Летить душа понад століттями
Летить душа понад століттями,
Звільнилась від тяжкого світу,
Гуляє десь понад вітями,
Лише свобода й ніякого гніту.
Згубила свій стан, лице і коси,
Лише одна-однісінька душа.
Гуляє десь із вітром боса
І вже повік залишиться жива.
Намучена від радості і горя,
Нарешті відпочинок свій знайшла.
А як подумати, то ще учора
Вона людиною була…
Летить душа через століття
І хтозна вже куди,
І не впіймає навіть теє віття,
І тільки вітер снить невидимі сліди…