Людство ще не готове...
Людство ще не готове...
Не готове до правди і волі.
Не готове до вибору й думки
Бо думка - є птах,
А правда - кайдани у скові.
І птах той летить все вище і далі,
Бо краю немає,
Край в кожного з нас в голові.
Коли повертатися треба,
Й залишитись тут на землі.
Де правди немає,
А до волі в посібнику букви дрібні.
Не бійся шукать ті кайдани,
Cміливо їх одягни.
Перед тим одягни окуляри
Та в посібник все ж загляни.
Залишайся уважним, вглядайся, вдумуйся в текст.
І вже за кілька сторінок
Кайдани з твоєї руки
Попри всі закони природи
Перестануть бути важкими
І не будуть руки трясти.
Вони стануть твоїм інструментом,
Бронею, що міцніша за сталь
В боротьбі з черговим моралфагом
Твоя істина, наче, скрижаль.
Та коли знов розправиш ти крила,
Забувши про смути земні.
Згадай, що правда тебе не скорила,
Це як бачити в повній пітьмі
Поглядом можна узріти людину...
Узріти не тіло,
Не шкіри та м'язів набір,
Узріти єство, набуте тобою,
Ще далеко до початку часів.
І ми не готові не з того,
Що малі, чи ще не зросли,
Зростало багато......
Ми просто ще не доросли.
