Мадам
Мадам, мадам, я пив вино,
з горлянки хляв у себе хвилі.
Червоно та півсолодко воно
котилося й текло у моїм тілі.
Мадам, і Ви п'єте з горла?
Де, в біса, Ваша та манерність?
Але впивайтесь, любко, хоч не час
для пустощів і пестощів одвертих.
Мадам, я тут стискаю Вас
попід пальтом на вітрі з ночі,
і груди Ваші сповнені тепла,
і ноги Ваші, розійтись охочі.
Як Вас трясе від холоду, мадам,
а краще б сіпались ми від оргазмів.
Залиште до весни ковток вина -
я повернусь у парк і Вас роздягну.
