Мекка
Я твоя паломниця, славнозвісна Мекко.
Я ввійшла до серця, там знайшла безпеку.
Довго я молилася, з вечора до ранку,
Щоби ти леліяв ревну мусульманку,
Щоб мене голубив, не шукав коханки,
Лиш мені присвячував вечори й світанки…
Нашу першу зустріч пам’ятаю й досі.
Згадкою про неї є пасмо волосся.
Ось і час прощатись. Повернусь нескоро.
Я тебе кохаю чисто і прозоро.
«Місію завершено», - сумно я зітхаю.
Я твоя паломниця. Я тебе кохаю.
